Сухий струганий або сухий неструганий брус: коли є сенс переплачувати

Струганий чи неструганий брус обрати для будівництва — питання, яке для багатьох зрештою зводиться до ціни. Обидва варіанти продаються вже сухими, тому різниця у вартості іноді виглядає лише як націнка за гарну поверхню. Але стругання змінює не тільки зовнішній вигляд, а й геометрію бруса та вимоги до його подальшої обробки. В одних випадках доплата виправдана, а в інших практично нічого не дає.

Сухий струганий і сухий неструганий брус: у чому різниця

Обидва види проходять однакове сушіння — природне або камерне, і за вологістю деревини між ними немає різниці. Відмінності з’являються на наступному етапі: висушений пиломатеріал або відвантажують замовнику як є, або додатково обробляють на стругальному верстаті.

Сухий неструганий брус

Неструганий брус — це висушений пиломатеріал, поверхня якого зберігає вигляд після розпилювання: вона злегка шорстка, з помітними слідами від пилки. Геометрія такого бруса цілком придатна для будівництва, але не ідеальна — переріз різних брусів з однієї партії може відрізнятися на кілька міліметрів. Для конструктивних елементів, які потім приховують під оздобленням, це не критично. Такий матеріал можна знайти в каталозі сухого неструганого бруса (внутрішнє посилання на категорію).

Сухий струганий брус

Струганий брус — це той самий висушений матеріал, додатково оброблений з чотирьох боків. Поверхня стає гладкою, крайки — злегка заокругленими, а переріз — більш стабільним у межах усієї партії. Часто такий матеріал називають каліброваним брусом: окрім стругання, він проходить суворіший відбір за геометрією, тому відхилення за товщиною та шириною мінімальні. Асортимент представлений окремо в розділі сухого струганого бруса (внутрішнє посилання на категорію).

Що змінюється після стругання, якщо деревина вже суха

Стругання не впливає на вологість деревини — це механічна обробка, а не продовження сушіння. Докладніше про те, як відбувається камерне сушіння деревини та чому після нього брус поводиться інакше, можна прочитати в окремій статті блогу (внутрішнє посилання на статтю про сушіння деревини).

Після обробки на стругальному верстаті брус отримує:

• гладку поверхню замість шорсткої;
• точнішу та стабільнішу геометрію перерізу в межах усієї партії;
• злегка заокруглені крайки замість гострих кутів після розпилювання;
• менше дрібних дефектів — сколів і задирок, які залишаються після пилки.

Стіни з неструганого бруса під вагонкою можна залишити як є — їх усе одно не буде видно. Інша річ, коли в дачному будинку брус залишається відкритим усередині приміщення. Шорстка поверхня накопичуватиме пил і гірше утримуватиме лакофарбове покриття, тоді як гладка поверхня після стругання не потребує додаткового шліфування перед фарбуванням або лакуванням.

Під час складання різниця також помітна. Після калібрування вінці зрубу щільніше прилягають один до одного, а щілини між рядами стають меншими. Розбіжність у перерізі неструганого бруса іноді сягає 3–5 мм. Такі зазори зазвичай компенсують утеплювачем або джутовим прошарком, що збільшує витрати матеріалів і час складання.

Шорстка поверхня нерівномірно вбирає антисептики та засоби вогнебіозахисту: десь рідина проникає вглиб волокон, а десь залишається на поверхні. Витрата складу на неструганому брусі зазвичай вища. Після стругання шар деревини знімається більш-менш рівномірно по всій площині, склад наноситься рівніше, а результат під час використання прозорих просочень і олій стає більш передбачуваним.

Чому сухий струганий брус коштує дорожче

Стругання — окремий технологічний етап: для нього потрібні верстат, електроенергія та робочий час. Неструганий брус після сушильної камери такої обробки не потребує. З кожного боку під час стругання також знімається тонкий шар деревини, тому кінцевий переріз готового виробу виходить трохи меншим за початковий.

На ціну впливає і відбір сировини. Для бруса з рівною гладкою поверхнею зазвичай обирають заготовки без великих сучків і сколів на крайках. Частина партії після стругання все одно може бути відбракована.

У підсумку на вартість впливають:

• додатковий етап обробки деревини та амортизація обладнання;
• втрати сировини під час зняття верхнього шару в процесі стругання бруса;
• суворіший відбір заготовок за зовнішнім виглядом і відсутністю дефектів;
• контроль геометрії готового бруса в межах усієї партії, а не вибірково.

Коли переплачувати за сухий струганий брус справді варто

Доплата виправдана там, де брус залишається на виду або точна геометрія перерізу безпосередньо впливає на конструкцію. Стіни лазні чи дачного будинку без подальшого обшивання вагонкою або гіпсокартоном потребують акуратної поверхні. Неструганий матеріал довелося б додатково шліфувати та готувати до фарбування вже безпосередньо на об’єкті.

Струганий брус доцільно обирати для:

• зрубу або каркаса будинку, де брус залишається видимим елементом інтер’єру;
• тераси, альтанки або навісу з відкритою дерев’яною конструкцією;
• вінців зрубу, де важлива щільність прилягання брусів один до одного;
• виробів, які одразу покривають лаком або олією без попередньої підготовки поверхні.

Коли сухий неструганий брус вигідніший

Гладка поверхня зазвичай не потрібна там, де конструкцію все одно закриють іншим матеріалом. Це стосується зовнішніх стін під сайдинг, вагонку або блок-хаус, чорнових підлог, кроквяної системи та каркаса під подальше обшивання. Зовнішній вигляд бруса тут не має значення, оскільки кінцеву поверхню формує оздоблення.

Неструганий брус підходить і для господарських споруд — сараю, дровітні або технічного навісу. Тут зовнішній вигляд зазвичай не в пріоритеті, а важливішими є міцність і ціна матеріалу. Доплата за гладку поверхню та калібрування перерізу в таких проєктах не дає практичної користі.

Будинок або лазню нерідко будують поетапно, розподіляючи бюджет на кілька сезонів. У такому разі неструганий брус можна використати для несучого каркаса, а рішення щодо внутрішнього й зовнішнього оздоблення та матеріалів для нього прийняти пізніше, коли буде зрозумілий залишок бюджету.

Ціна бруса та реальна вартість робіт — не одне й те саме

Порівнювати варто не лише ціну за куб бруса, а й повну вартість етапу будівництва. Неструганий матеріал може коштувати дешевше, але його шліфування на місці потребуватиме часу, інструменту, а іноді й окремої бригади. За великого обсягу ці роботи можуть помітно скоротити початкову економію на закупівлі.

Наприклад, для перегородок лазні різниця в ціні між струганим і неструганим брусом на етапі закупівлі пиломатеріалів може здаватися значною. Після шліфування стін і обробки просоченням підсумкова економія за всім обсягом робіт може виявитися значно меншою, ніж початкова різниця в кошторисі на матеріали.

Окрема стаття витрат — міжвінцевий ущільнювач, джут або клоччя. Що рівніший переріз бруса від вінця до вінця, то менше матеріалу витрачається на конопачення швів і то швидше відбувається складання зрубу. Помітна розбіжність у розмірах збільшує і витрати ущільнювача, і трудовитрати на припасування кожного ряду.

Розраховувати краще весь етап у комплексі: матеріал, інструмент, час роботи бригади та додаткові роботи. Іноді сухий струганий брус дає змогу не закладати в кошторис окреме шліфування та припасування розмірів. Актуальний асортимент пиломатеріалів для порівняння можна переглянути в загальному розділі пиломатеріали (внутрішнє посилання на каталог).

Сухий струганий чи неструганий брус для різних завдань: таблиця

Основні варіанти використання можна порівняти в таблиці.

Якщо завдання не відповідає точно жодному з наведених варіантів, варто орієнтуватися на два критерії: чи залишатиметься брус на виду та наскільки важлива точна геометрія перерізу для конкретного вузла конструкції.