Чим відрізняється палубна дошка від терасної?

Під час вибору покриття для відкритої тераси, патіо, веранди або зони біля басейну замовник часто обирає не лише породу деревини, а й профіль дошки. У прайсах поруч стоять палубна і терасна дошка, а різниця між ними на перший погляд не завжди очевидна.

Обидва матеріали розраховані на використання надворі та монтуються на лаги. Але поверхня в них різна, тому догляд, висихання і реставрація також відрізняються.

У цій статті розберемо, чим палубна дошка відрізняється від терасної, де який профіль доречніший і на що звертати увагу під час монтажу.

Чому палубну і терасну дошку часто плутають

Їх плутають через спільне призначення. Для покупця будь-який дерев’яний настил на вулиці — це тераса, тому й матеріал часто називають одним словом.

По-перше, обидва матеріали працюють як вуличний настил. Дошка укладається на несучі лаги й постійно перебуває під дощем, снігом, ультрафіолетом і перепадами температур.

По-друге, у них збігаються базові габарити. І палубну, і терасну дошку виготовляють в однакових розмірах. На ринку представлені популярні товщини від 20, 22 і 24 мм — для приватних патіо, балконів і лоджій із невеликим навантаженням — до 27–35 мм для комерційних об’єктів, пірсів і ресторанів із високою прохідністю.

Ширина також може відрізнятися. Дошка 145 мм виглядає масивніше, але в широкої дошки вищі внутрішні напруження. Розмір 120 мм зазвичай стабільніший для вологої вуличної експлуатації.

По-третє, ці профілі часто виготовляють з одних і тих самих порід деревини. Основна відмінність — у фінальному фрезеруванні лицьової поверхні. Саме воно змінює правила догляду, висихання і відновлення покриття.

З якої деревини та матеріалів їх виготовляють

Якість вуличного покриття і його вологостійкість залежать від обраної сировини. Деревина природної вологості для зовнішнього настилу не підходить: вона швидко вийде з ладу.

На нашому виробництві підготовка сировини регламентована. Для нас важливий показник вологості пиломатеріалу, тому різна деревина сушиться за різними протоколами.

• Суха сосна. Базовий і доступний варіант. На заводі ми сушимо сосну до стабільних 10–12%. Звичайна сосна потребує обов’язкової обробки професійними терасними оліями з усіх боків, а також ретельного запечатування торців спеціальним воском. За дотримання цих правил вона служить надійно й довго.
• Термососна. Альтернатива звичайній деревині. Завдяки термообробці в камері за температури близько 180–200°C з неї видаляються смоли й цукри. Вона стає стабільною, менш схильною до гниття і набуває карамельного відтінку.
• Термоясен. Преміум-сегмент. Український термоясен після термообробки має абсолютну вологість 4–6%. За стабільністю, твердістю і щільністю його обирають для об’єктів, де потрібна більш стійка деревина.

На ринку також є деревно-полімерний композит — ДПК. У цього матеріалу є обмеження, які варто врахувати ще до закупівлі.

• Нагрівання і запах. На літньому сонці полімери сильно нагріваються. Іноді по такому настилу неприємно ходити босоніж, а сам матеріал може давати специфічний запах пластику.
• Крихкість і деформації. Узимку пластик стає жорсткішим і може сколюватися під час очищення льоду. Улітку при перепадах температур матеріал розширюється, тому помилки в зазорах можуть призвести до деформації настилу.
• Ремонтопридатність. Ультрафіолет із часом руйнує барвники, і ДПК тьмяніє. Подряпану, пропалену або вигорілу композитну дошку зазвичай не відновлюють, а замінюють.

Натуральну дерев’яну палубу можна відшліфувати, знявши верхній шар, і знову покрити олією в іншому кольорі навіть через 10 років експлуатації. Деревина піддається реставрації і в спеку зазвичай комфортніша на дотик.

Що таке палубна дошка: конструкція, властивості, де застосовується

Палубна дошка — це класичний профіль вуличного покриття з гладкою лицьовою поверхнею і заокругленими фасками вздовж поздовжніх крайок. Історично такий профіль використовували на палубах кораблів і яхт, де була потрібна рівна поверхня для швидкого відведення води.

Головна властивість палубної дошки — вона добре показує текстуру деревини. На гладкій поверхні чітко читається малюнок термососни або термоясена.

Гладка палубна дошка швидше висихає, на ній менше затримується вода, а пил простіше змити звичайним шлангом.

Сфери застосування палубної дошки:

• Відкриті тераси, патіо та альтанки.
• Зони навколо приватних басейнів.
• Пірси, балкони, лоджії.
• Садові доріжки і зони барбекю.

Особливості профілю і сфери використання терасної дошки

Терасна дошка, яку часто називають "вельвет", — це пиломатеріал із поздовжньою рифленою поверхнею на лицьовому боці.

Профіль вельвет створювали для кращого зчеплення взуття з поверхнею. Рифлена дошка справді працює як протектор, але за нею потрібно стежити. Надворі в канавки потрапляє пил і осіннє листя. Щоб тераса зберігала зовнішній вигляд і протиковзні властивості, її потрібно періодично промивати, наприклад мийкою високого тиску.

Ще одна властивість вельвету — візуальне маскування. Під прямим сонцем на натуральній деревині з часом з’являються мікротріщини усушки. На гладкій палубній дошці вони помітніші. На рифленій поверхні такі сліди менше впадають в око, тому настил довше виглядає охайно.

Ознайомитися з варіантами рифленого профілю можна в нашому каталозі: дошка для тераси.

Сфери застосування терасної дошки:

• Зовнішні сходинки і сходи.
• Комерційні майданчики ресторанів.
• Зони під постійним прямим сонцем, де важливо приховати сіточку мікротріщин.

Чим палубна дошка відрізняється від терасної: 5 основних відмінностей

Під час миття дерев’яної тераси не можна використовувати хлорвмісні засоби. Вони руйнують лігнін, і деревина стає пухкою.

Що впливає на строк служби тераси під час монтажу

Незалежно від того, обрали ви гладкий чи рифлений профіль, сортність деревини не врятує настил, якщо порушені правила укладання і догляду.

Що варто перевірити під час монтажу:

1. Вентиляція під терасою. Настил не можна класти впритул до бетону або ґрунту. Мінімальний зазор для наскрізного провітрювання має становити не менше 10–15 сантиметрів.
2. Ухил. Настил повинен мати мінімальний ухил 1–2 градуси від будівлі в бік вулиці. Так вода природно відходитиме з поверхні.
3. Щільність лаги. Лага за щільністю має бути рівною, а в ідеальному випадку — щільнішою, ніж сама палубна або терасна дошка.
4. EPDM-стрічка. Під час монтажу на дерев’яну лагу або алюмінієву підсистему використовують гумову EPDM-стрічку. Її проклеюють між лагою і дошкою. Вона гасить скрипи, приглушує кроки й не дає волозі накопичуватися в місці контакту. Використання алюмінієвих лаг не є обов’язковим.
5. Крок лаг. Для термодеревини товщиною 20 мм крок лаг має бути 35–40 см. Для масивної дошки 27–35 мм допускається крок 50 см. Крок лаг має бути кратним довжині дощок, щоб торцевий стик припадав на центр лаги.
6. Нержавіюча сталь А2 і А4. Прихований монтаж обов’язковий. Звичайна оцинковка надворі іржавіє. Якщо тераса прилягає до басейну з хлорованою або солоною водою, потрібна кислотостійка сталь А4.
7. Тип прихованого кріплення. Для стабільної термодеревини використовують приховані кліпси. Для хвойних порід застосовують міцні сталеві пластини типу Змійка, прикручені знизу.
8. Специфіка термодеревини. Термодеревина дуже стабільна, але крихка. Її не можна пробивати саморізом наскрізь без попереднього засвердлювання.
9. Різнодовжина, або палубне укладання. Не обов’язково брати дошки строго однієї довжини, наприклад лише 4 метри. Палубне укладання — дошки різної довжини врозбіг — виглядає природніше, робить каркас жорсткішим і економить до 15% бюджету на обрізках.
10. Компенсаційні зазори. Деревина змінює розміри при зміні вологості. Залишайте зазор між дошками по ширині 4–6 мм, а на торцевих стиках по довжині — 3–5 мм.
11. Торцювання, фаски і воскування. 90% тріщин стартують із торців. Якщо дошку підрізають на об’єкті, професійний монтажник знімає наждачним папером фаску 2–3 мм у місці розпилу. Торцевий воск потрібно рясно наносити на спил до того, як дошка буде прикручена до лаги.
12. Терасна олія. Не використовуйте лаки. Для зовнішнього настилу підходить тонована олія з пігментом. Прозора олія не має УФ-фільтра, і під сонцем палуба посіріє за один сезон.
13. Перший догляд. Фінішний шар захисної олії потрібно нанести в перші 14 днів після завершення монтажу.

Щоб розрахувати бюджет, перевести квадратні метри в куби або погонні метри, використовуйте наш калькулятор для дошки. Під час розрахунків додайте технологічний запас близько 5–10% на підрізання і компенсаційні зазори. Точний запас залежить від геометрії вашої тераси.